Молодіжний проект “Think Tank” вже вп’яте організував захід для молоді, щоб обговорити майбутнє Литви, України та всієї Європи. Цього разу молоді люди з Литви та України мали можливість познайомитися з Президентом Сейму Литовської Республіки Вікторією Чміліте-Нільсен.

Шахове походження в житті – українське

Дівчинка з України, яка була присутня на заході, запитала спікера Сейму про те, як пройшло її дитинство, як вона відкрила для себе шахи і звідки взялося натхнення до гри. “Дякую за запитання, і я рада, що можу поділитися своєю історією саме в цьому колі. Отже, моє шахове коріння – українське, тому що мене навчив грати мій тато, а тата навчив його батько, який був українцем. Більше того, моє прізвище “Чміль” має українське походження”, – пояснила спікер Сейму, як шахи увійшли в її життя. “Навчившись грати, через пару років я вже не уявляла собі іншого шляху, ніж шлях шахіста. Це був дуже щасливий, дуже цікавий етап мого дитинства. Мені доводилося дуже часто брати участь у чемпіонатах і змаганнях. І в мене залишилися друзі з тих чемпіонатів, які досі живуть в Україні. Я намагаюся підтримувати з ними зв’язок. Цей досвід з дитинства та змагань дуже багато чому навчив мене в житті”, – поділилася спогадами про дитинство В. Чміліте-Нільсен.

Політика не є чужою для шахістів

Вона також запевнила, що її надихають дуже різні особистості з цікавим досвідом, адже у них можна вчитися, і поставила запитання: “Яка ваша біографія і як ви опинилися в кріслі спікера?” – запитала дівчина у В. Чміліте-Нільсен. “Так сталося, що я знала не одного шахіста, який пішов у політику. Гаррі Каспаров, наприклад, але таких прикладів не один, і ми маємо приклад Ісландії. Так що для шахістів не є чимось незвичайним, коли вони йдуть шляхом політика. Я також не виключаю, що посада Президента – це не останній крок у її кар’єрі”, – сказала вона, додавши, що політика має схожість не лише з шахами. “Політика більше схожа на покер або одночасну гру із зав’язаними очима, тому що ти ніколи до кінця не знаєш, як поведе себе твій опонент. Тому спорт дуже важливий у політиці. Він розвиває вміння програвати, без якого неможливо стати сильним спортсменом”, – пояснив Президент Сейму. Її думку підтримав присутній на заході посол України в Литві Петро Бешта. “Існує думка, що настільні ігри сприяють розвитку різних навичок. Я сам, а також мій тато і дідусь часто грали в шахи. Пам’ятаю, наш дім був завалений книжками про різні стратегії та правила гри. Пізніше я перейшов на китайську гру “Го” і закликаю всіх спробувати її”, – розповів посол України в Литві. Спікер Сейму невдовзі відреагував на зауваження пана Бешти. “На жаль, гра “Го” занадто складна для мене”, – пожартувала В. Чміліте-Нільсен.

Жіноче лідерство – ключ до вирішення проблем

Під час дискусії один зі студентів поцікавився, чи складним був шлях до посади спікера Сейму, і чи не думав він коли-небудь про те, щоб відмовитися від політичної кар’єри. Пані Чміліте-Нільсен запевнила, що її кар’єра розвивалася з великою динамікою. “Шлях був несподівано коротким. Вперше я стала депутатом Сейму в 2015 році, тому що мій колега був обраний мером Вільнюса. Потім я працював в опозиції ще чотири роки, але наприкінці того року у мене народився п’ятий син, тож лише коли я повернувся на роботу, я став лідером групи. Для мене це був виклик, адже в той час у мене вдома був однорічний син. Я дуже сумнівався, як я буду встигати. Після цього вибори пройшли успішно, і я одразу ж стала Головою Сейму”, – розповіла В. Чміліте-Нільсен, ділячись історією своєї політичної кар’єри. Вона додала, що після виборів одразу ж зіткнулася з викликами пандемії, і вирішувати всі проблеми довелося жінкам. “Це був час, коли жінки ставали лідерами. Три сили, які сформували коаліції, були жінками. Але це не означає, що в країні була досягнута гендерна рівність. Звичайно, через рік все може змінитися, я б цього хотіла. Але якщо ти мати, то це не повинно бути причиною змінювати свою кар’єру”, – сказала спікер Сейму, додавши, що у неї були думки про те, щоб залишити свою посаду. “У мене були такі думки, звичайно, були всілякі думки. Ми зараз перебуваємо на половині терміну, ми перебуваємо на половині терміну. Тому все залежить від того, чи буду я мати довіру моїх колег”, – пояснила вона.

В очікуванні війни

Під час заходу студентам також було цікаво дізнатися, чи вірив голова парламенту у війну, коли вона тільки починалася, і чи можна було її уникнути. “Чи вірили ви у війну, коли вона почалася? […] Чого можна було б уникнути?” – запитав студент з України. “Що стосується війни, то політично ми говорили, що буде російська агресія. До 24 лютого ми вже мали інформацію, що ця агресія готується. Тому політично здавалося, що буде війна, але по-людськи здавалося, що трагедії точно не станеться […]. Зрештою, було відчуття безпорадності, і воно не зникло до сьогодні”, – не приховувала смутку президент Сейму, додавши, що російська агресія була і в минулому, але на це все дивилися крізь пальці. “Щодо того, чи можна було цьому запобігти, то був не один рубікон, який перейшла Росія. Спочатку це було у 2008 році, потім у 2014 році, тож висновок був такий: якщо у вас є економічні зв’язки, ви не будете спрямовувати зброю на цю людину. […] Позиція Німеччини є прикладом того, що протягом багатьох десятиліть Росія була залучена з надією, що вона не буде загрозою і одного дня поверне проти нас свою зброю. Залишається відкритим питання, чому так сталося, чи можна було цього уникнути”, – прокоментував політичну ситуацію політик.

Читати більше: https://www.alfa.lt/aktualijos/lietuva/think-tank-jaunimo-susitikimas-su-seimo-pirmininke-politike-paaiskino-santyki-su-sachmatais-ir-sulauke-daugybes-provokuojanciu-klausimu/285106/